Словарь української мови (1924)/приштрикувати

by Борис Грінченко

◀ приштрикнути

Словарь української мови Борис Грінченко П приштрикувати

приштукувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приштри́кувати, кую, єш, сов. в. приштрикну́ти, ну́, не́ш, гл. Прикалывать, приколоть, пригвоздить. Приштрикнув до землі як жабу. Полт. Взяв рожен і приштрикнув її у потилицю до землі. Грин. II. 163.