Словарь української мови (1924)/пришиб
| ◀ пришерхати | Словарь української мови П пришиб |
пришивати ▶ |
|
При́шиб, бу, м. 1) Пристанище, уютное, защищенное мѣсто. Підеш на заробітки та й горенько: нема тобі ніде пришибу. Рк. Левиц. 2) Мѣсто на берегу, гдѣ можно пристать лодкѣ. Берег високий, — не знайду пришибу для човна. Рк. Левиц.