Словарь української мови (1924)/причіпок
| ◀ причіпка | Словарь української мови П причіпок |
причірть ▶ |
|
Причі́пок, пку, м. Что-либо прицѣпленное, придѣланное къ другому, большему. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду на якомусь високому причіпку. ( МВ. О. 1862. III. 51).