Словарь української мови (1924)/причуватися
| ◀ причтовий | Словарь української мови П причуватися |
пришанувати ▶ |
|
Причува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. причу́тися, чу́юся, єшся, гл. 1) Слышаться, послышаться, казаться, что слышитъ. Се вже тобі сліпому так причувається. Драг. 166. Наче тихий гомін росходився в гущині і дзвони причувались. Св. Л. 211. 2) Прислушиваться, прислушаться. Причувається Оксана — усі добре сплять. Кв. Ухо причувалось. Щог. В. 107.