Словарь української мови (1924)/причта
◀ причорніти | Словарь української мови П причта |
причтовий ▶ |
|
При́чта, ти, ж. Исторія, происшествіе. Одному чоловікові була з лісовиком така причта. Г. Барв. 336. Була, бач, мені на віку причта. Левиц. I. 122.