Словарь української мови (1924)/причмелити
◀ причком | Словарь української мови П причмелити |
причорніти ▶ |
|
Причмели́ти, лю́, ли́ш, гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений. Федьк.
◀ причком | Словарь української мови Борис Грінченко П причмелити |
причорніти ▶ |
|
Словарь української мови — П
причмелити
Борис Грінченко
1924
Причмели́ти, лю́, ли́ш, гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений. Федьк.