Словарь української мови (1924)/причал

by Борис Грінченко

◀ причаклувати

Словарь української мови Борис Грінченко П причал

причалапати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прича́л, лу, м. 1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно. 2) Отдыхъ, привалъ. Вже косарі причал роблять. 3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його. Павлогр. у.