Словарь української мови (1924)/причавити
| ◀ прицяпати | Словарь української мови П причавити |
причадіти ▶ |
|
Прича́ви́ти, влю, виш, гл. Придавить, прижать. Причавив пальця. НВолын. у. Причавив мене до стіни. НВолын. у.
| ◀ прицяпати | Словарь української мови Борис Грінченко П причавити |
причадіти ▶ |
|
Словарь української мови — П
причавити
Борис Грінченко
1924
Прича́ви́ти, влю, виш, гл. Придавить, прижать. Причавив пальця. НВолын. у. Причавив мене до стіни. НВолын. у.