Словарь української мови (1924)/притрушувати
◀ притрухти | Словарь української мови П притрушувати |
притрястися ▶ |
|
Притру́шувати, шую, єш, сов. в. притруси́ти, шу́, сиш, гл. Посыпать, посыпать, присыпать сверху. Онисько закопав його в землю, ще й зверху притрусив сухим бадиллям. Левиц. Пов. 228.