Словарь української мови (1924)/притрут

by Борис Грінченко

◀ притрусити

Словарь української мови Борис Грінченко П притрут

притрухлий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Притру́т, ту, м. Родъ болѣзни. Притрут також на нозі робиться, вся шкура на п'яті затвердне, пожовкне, а під нею набірає часом так, що аж до кости вигниє. ЕЗ. V. 179.