Словарь української мови (1924)/приторкатися

by Борис Грінченко

◀ приторжити

Словарь української мови Борис Грінченко П приторкатися

приторкувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приторка́тися, ка́юся, єшся, сов. в. приторкну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Дотрагиваться, дотронуться. Простягши руки, приторкнувсь до його. Єв. Л. V. 13. Як задзвонять у дзвін, приторкнись до його рукою, зараз почуєш, що дзвін дріжить. Ком. II. 34. Та хоч покуштуй, та хоч губою приторкнись. МВ. II. 239.