Словарь української мови (1924)/притичина

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
притичина
Берлін: Українське слово, 1924

Прити́чина, ни, ж. 1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина. Левиц. Пов. 176. 2) Приключеніе. Левиц. Пов. 28. Коли б не було нам якої притичини. Кіев. у.