Словарь української мови (1924)/притичина

by Борис Грінченко

◀ притихшати

Словарь української мови Борис Грінченко П притичина

притичка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прити́чина, ни, ж. 1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина. Левиц. Пов. 176. 2) Приключеніе. Левиц. Пов. 28. Коли б не було нам якої притичини. Кіев. у.