Словарь української мови (1924)/притискати
| ◀ притиск | Словарь української мови П притискати |
притихати ▶ |
|
Притиска́ти, ка́ю, єш, сов. в. прити́с(ну)ти, ну, неш, гл. 1) Притискивать, притиснуть, прижимать, прижать, придавить. Драг. 88. Ой рад би я встати, тобі правду сказати, ой сирая земля а все тіло приняла, дубовії дощечки притиснули рученьки. Чуб. V. 324. Як притиснуть було чоловіка, то він зараз через Дністер, та й шукай, пане, вітра в полі. Каменец. у. Чи то старому довго вмерти? притисне трохи та й… Каменец. у. Який мороз притиснув! Литин. у. 2) Только сов. в. Притащить. Притис барило горілки. Полт.