Словарь української мови (1924)/притирювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
притирювати
Берлін: Українське слово, 1924

Прити́рювати, рюю, єш, сов. в. прити́рити, рю, риш, гл. Притаскивать, притащить. Онисько кашовар щербу притирив ваганами. Мкр. Г. 4. Притирив оберемок дров. Драг. 163.