Словарь української мови (1924)/притирювати
| ◀ притирок | Словарь української мови П притирювати |
притирюватися ▶ |
|
Прити́рювати, рюю, єш, сов. в. прити́рити, рю, риш, гл. Притаскивать, притащить. Онисько кашовар щербу притирив ваганами. Мкр. Г. 4. Притирив оберемок дров. Драг. 163.