Словарь української мови (1924)/притин
| ◀ притикач | Словарь української мови П притин |
притина ▶ |
|
Прити́н, ну, м. Убѣжище, пристанище. Рветься душа, бо нема для неї притину на землі. Стор. МПр. 2.
| ◀ притикач | Словарь української мови Борис Грінченко П притин |
притина ▶ |
|
Словарь української мови — П
притин
Борис Грінченко
1924
Прити́н, ну, м. Убѣжище, пристанище. Рветься душа, бо нема для неї притину на землі. Стор. МПр. 2.