Словарь української мови (1924)/притемком

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
притемком
Берлін: Українське слово, 1924

При́темком, нар. Во время темноты. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив. Черниг. у.