Словарь української мови (1924)/притаїтися
◀ притаїти | Словарь української мови П притаїтися |
притакнути ▶ |
|
Притаї́тися, таю́ся, ї́шся, гл. Притаиться. Грин. II. 117. Притаилась, ніби б то нежива. Рудч. Ск. I. 173. Притаїлись біля ганку. Стор. МПр. 80.