Словарь української мови (1924)/притаскати
| ◀ притарасовувати | Словарь української мови П притаскати |
притвор ▶ |
|
Притаска́ти, ка́ю, єш, гл. Притащить. Мнж. 131. Піймали щуку молодці та в шаплиці гуртом до суду притаскали. Гліб. Притаскали вони його і додому. Драг. 70.