Словарь української мови (1924)/присішок

by Борис Грінченко

◀ присісти

Словарь української мови Борис Грінченко П присішок

присіяти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Присі́шок, шка, м. 1) Подпорка. Лебед. у. 2) Столбикъ съ развилиной на концѣ, въ которую помѣщается горизонтальное бревно (при постройкѣ сарая). Чуб. VII. 393. 3) мн. присішки. Въ думѣ — стремена. То теє (козак Голота) промовляв, на присішках став, без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилає. АД. I. 170. Это же мѣсто съ переводомъ: ЗОЮР. I. 18.