Словарь української мови (1924)/присідати

by Борис Грінченко

◀ присід

Словарь української мови Борис Грінченко П присідати

присіди ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Присіда́ти, да́ю, єш, сов. в. присі́сти, ся́ду, деш, гл. 1) Присѣдать, присѣсть. Рудч. Ск. I. 4, 134. Дурного по ногах, щоб присів. Кролев. у. 2) Придавливать, придавить, садясь. Як саджають молодих на посад, то тоді молода кілько пальців правої руки присяде, тілько літ не буде мати дітей. ЕЗ. V. 179. 3) Одолѣвать, одолѣть. А дівчину думи лютії присіли. Млак. 5. А ще як вороги присідут — Господи! то так уже доскулят до живого. ЕЗ. V. 215. Його присіла сідина. Онъ посѣдѣлъ. Шух. I. 32.