Словарь української мови (1924)/присягати
| ◀ присяга | Словарь української мови П присягати |
присягатися ▶ |
|
Присяга́ти, га́ю, єш, сов. в. присягти́, гну́, не́ш, гл. Присягать, присягнуть, клясться, поклясться. Свідки присягали в суді. Я иншу не люблю, Богом присягаю. Чуб. V. 295. Ой матінко моя, вже ж бо я не твоя: ой вже ж бо я того пана, що я з ним присягала. О. 1862. IV. 29.