Словарь української мови (1924)/приступати
| ◀ приступ | Словарь української мови П приступати |
приступатися ▶ |
|
Приступа́ти, па́ю, єш, сов. в. приступи́ти, плю́, пиш, гл. Приступать, приступить, подходить, подойти. І приступивши, приторкнувся до мар. Єв. До невістки страшно й приступити. Чуб. V. 732.