Словарь української мови (1924)/пристріти
| ◀ пристрітельний | Словарь української мови П пристріти |
пристрітище ▶ |
|
Пристрі́ти, стрі́ну, неш, гл. Сглазить. Чи не пристрів тебе, сестро, Костомара? У його, кажуть, ледачі очі: гляне на коня, завидуючи, то й коневі не минеться. К. ЧР. 324.