Словарь української мови (1924)/пристояти
| ◀ пристосовуватися | Словарь української мови П пристояти |
пристрахати ▶ |
|
Присто́яти, то́ю, їш, гл. Постоять, ожидая. Я пристояв, а він минув мене. НВолын. у. Трохи пристояв, поки він вийшов. Харьк. г.
| ◀ пристосовуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П пристояти |
пристрахати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пристояти
Борис Грінченко
1924
Присто́яти, то́ю, їш, гл. Постоять, ожидая. Я пристояв, а він минув мене. НВолын. у. Трохи пристояв, поки він вийшов. Харьк. г.