Словарь української мови (1924)/пристановище
◀ пристановитися | Словарь української мови П пристановище |
пристановляти ▶ |
|
Пристано́вище, ща, с. Пристанище. Був собі безщасний Іван, да такий безщасний, що нема… ніякого пристановища йому ніде. Рудч. Ск. I. 89. Нема йому пристановища, ніхто не приймає. Грин. I. 290.