Словарь української мови (1924)/приставляти

by Борис Грінченко

◀ приставка

Словарь української мови Борис Грінченко П приставляти

приставщина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приставля́ти, ля́ю, єш, сов. в. приста́вити, влю, виш, гл. 1) Приставлять, приставить, поставить. Пристав драбину до стіни. Затопила піч, приставила окропи. Рудч. Ск. II. 59. 2) Доставлять, доставить. ЗОЮР. II. 56. Приставив Остап хліб від свого пана. Г. Барв. 24. 3) Приставлять, приставить къ дѣлу. Хто ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять. Мил. 188.