Словарь української мови (1924)/присочити

by Борис Грінченко

◀ присохти

Словарь української мови Борис Грінченко П присочити

приспа ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Присочи́ти, чу́, чи́ш, гл. Подкараулить. ЗОЮР. I. 160. Я таки присочила, хто в нас капусту краде. Черниг. у. Треба присочити качку, де вона несеться.