Словарь української мови (1924)/прискакувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прискакувати
Берлін: Українське слово, 1924

Приска́кувати, кую, єш, сов. в. приско́чити, чу, чиш, гл. Подскакивать, подскочить къ кому, чему, подбѣгать. Рудч. Ск. II. 30. Прискочив до лави. Драг. 63. Внучка качається по садку білим клубочком: і до нас прискочить, і знов у гущавині зеленій зникне. МВ. I. 18. Скаче горобейко по двору, то прискакує ік вікну. Грин. III. 539.