Словарь української мови (1924)/присвітка
◀ присвітити | Словарь української мови П присвітка |
присвічати ▶ |
|
При́світка, ки, ж. Освѣщеніе какого либо предмета или кому либо при его дѣйствіяхъ. Не було мені присвітки, я й упав на сходах.
◀ присвітити | Словарь української мови Борис Грінченко П присвітка |
присвічати ▶ |
|
Словарь української мови — П
присвітка
Борис Грінченко
1924
При́світка, ки, ж. Освѣщеніе какого либо предмета или кому либо при его дѣйствіяхъ. Не було мені присвітки, я й упав на сходах.