Словарь української мови (1924)/присвітка

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
присвітка
Берлін: Українське слово, 1924

При́світка, ки, ж. Освѣщеніе какого либо предмета или кому либо при его дѣйствіяхъ. Не було мені присвітки, я й упав на сходах.