Словарь української мови (1924)/природжіння
| ◀ природа | Словарь української мови П природжіння |
природити ▶ |
|
Приро́джіння, ня, с. Половые органы. Желех. Колись то було ще з предвіка, як створив Бог чоловіка, — чи забув, чи ся встидав: природжіння йому не дав. Подольск. г.