Словарь української мови (1924)/прираяти
| ◀ прирахувати | Словарь української мови П прираяти |
прирвати ▶ |
|
Прира́яти, ра́ю, єш, гл. = Прирадити. Драг. 170. Прираяли люде: пойди заміж, — добре тобі буде. Чуб. V. 592. Люде прираяли, щоб кого за дитину (взяти). Сим. 234.