Словарь української мови (1924)/припутень

by Борис Грінченко

◀ припустниця

Словарь української мови Борис Грінченко П припутень

припутина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

При́путень, тня, м. Пт.: а) Дикій голубь; б) подорожникъ, Emberiza Ammer. Вх. Пч. II. 10. Ном. № 10945. Сивий припутень. Левиц. I. 204. Припутень ходе над шляхом. Мнж. 172.