Словарь української мови (1924)/припосилати
◀ припорядитися | Словарь української мови П припосилати |
припослідок ▶ |
|
Припосила́ти, ла́ю, єш, сов. в. припосла́ти, шлю́, шле́ш, гл. Ниспосылать, ниспослать. Нехай тобі Бог з вищого неба припошле. О. 1861. VI. 75.