Словарь української мови (1924)/припорядити
| ◀ припоручати | Словарь української мови П припорядити |
припорядитися ▶ |
|
Припоряди́ти, джу́, ди́ш, гл. Принарядить; украсить; привести въ порядокъ.
| ◀ припоручати | Словарь української мови Борис Грінченко П припорядити |
припорядитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
припорядити
Борис Грінченко
1924
Припоряди́ти, джу́, ди́ш, гл. Принарядить; украсить; привести въ порядокъ.