Словарь української мови (1924)/приповістися
◀ приповісти | Словарь української мови П приповістися |
приповістка ▶ |
|
Припові́стися, ві́мся, віси́ся, гл. = Приповісти 2. Сестра плаче, а приповістися і мені навіть не хотіла. Федьк.
◀ приповісти | Словарь української мови Борис Грінченко П приповістися |
приповістка ▶ |
|
Словарь української мови — П
приповістися
Борис Грінченко
1924
Припові́стися, ві́мся, віси́ся, гл. = Приповісти 2. Сестра плаче, а приповістися і мені навіть не хотіла. Федьк.