Словарь української мови (1924)/приплутувати
◀ приплутати | Словарь української мови П приплутувати |
приплутуватися ▶ |
|
Приплу́тувати, тую, єш, сов. в. приплу́тати, таю, єш, гл. Припутывать, припутать.
◀ приплутати | Словарь української мови Борис Грінченко П приплутувати |
приплутуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
приплутувати
Борис Грінченко
1924
Приплу́тувати, тую, єш, сов. в. приплу́тати, таю, єш, гл. Припутывать, припутать.