Словарь української мови (1924)/припливати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
припливати
Берлін: Українське слово, 1924

Приплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. припливти́ и приплисти́, ву́, ве́ш, гл. Приплывать, приплыть. Рудч. Ск. II. 19. Припливла до берега.