Словарь української мови (1924)/припиняти
| ◀ припинка | Словарь української мови П припиняти |
припинятися ▶ |
|
Припиня́ти, ня́ю, єш, сов. в. припини́ти, ню́, ниш, гл. Останавливать, остановить, удержать. Що то воно? батька бити? Треба припинити. НВолын.