Словарь української мови (1924)/припарувати
| ◀ припарка | Словарь української мови П припарувати |
припас ▶ |
|
Припарува́ти, ру́ю, єш, гл. Спрячь въ пару. На гнідого коня не всяде злодій, то він припарує та й поведе. НВолын. у.
| ◀ припарка | Словарь української мови Борис Грінченко П припарувати |
припас ▶ |
|
Словарь української мови — П
припарувати
Борис Грінченко
1924
Припарува́ти, ру́ю, єш, гл. Спрячь въ пару. На гнідого коня не всяде злодій, то він припарує та й поведе. НВолын. у.