Словарь української мови (1924)/припарувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
припарувати
Берлін: Українське слово, 1924

Припарува́ти, ру́ю, єш, гл. Спрячь въ пару. На гнідого коня не всяде злодій, то він припарує та й поведе. НВолын. у.