Словарь української мови (1924)/приобіцяти
| ◀ приняти | Словарь української мови П приобіцяти |
приобріти ▶ |
|
Приобіця́ти, ця́ю, єш, гл. Пообѣщать. Що ти мені приобіцяєш за твої діти? Гн. I. 22.
| ◀ приняти | Словарь української мови Борис Грінченко П приобіцяти |
приобріти ▶ |
|
Словарь української мови — П
приобіцяти
Борис Грінченко
1924
Приобіця́ти, ця́ю, єш, гл. Пообѣщать. Що ти мені приобіцяєш за твої діти? Гн. I. 22.