Словарь української мови (1924)/принос
◀ приновити | Словарь української мови П принос |
приносини ▶ |
|
При́нос, су, м. Приношеніе, пожертвованіе, жертва. Ном. № 960. К. Псал. 45. До небес драбину приставляють із молитов та приносів нечистих. К. ХП. 90.