Словарь української мови (1924)/приникати
| ◀ принижувати | Словарь української мови П приникати |
приновити ▶ |
|
Приника́ти, ка́ю, єш, сов. в. прини́кнути, кну, неш, гл. Прибывать, прибыть. А менший син, піша пішаниця за гостя (додому) приникає. АД. I. 113.