Словарь української мови (1924)/примічати

by Борис Грінченко

◀ примітний

Словарь української мови Борис Грінченко П примічати

примішати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приміча́ти, ча́ю, єш, сов. в. примі́тити, мі́чу, тиш, гл. Примѣчать, примѣтить. По чім мене, мила, примічаєш? — По тім, милий, тебе примічаю: рано встаєш, коня наповаєш. Мет. 282.