Словарь української мови (1924)/примітатися

by Борис Грінченко

◀ примітати

Словарь української мови Борис Грінченко П примітатися

приміти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приміта́тися, та́юся, єшся, сов. в. примести́ся, мету́ся, те́шся, гл. 1) Быть приметаемымъ, приметеннымъ. Тут приместись би їм хоть сміттячком до брами. К. Дз. 157. 2) Быть наметеннымъ.