Словарь української мови (1924)/примірятися

by Борис Грінченко

◀ приміряти

Словарь української мови Борис Грінченко П примірятися

примісити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приміря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. примі́ритися, рюся, ришся, гл. 1) Примѣряться, примѣриться. 2) Прицѣливаться, прицѣлиться. Без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилає. Ой ще козак не примірився, а татарин ік лихій матері з коня покотився. АД. I. 170. 3) Прилагаться, приложиться какъ разъ какъ слѣдуетъ. Так уже воно приміряється, як горбатий до стіни. Ном. № 13079.