Словарь української мови (1924)/примха
◀ примушувати | Словарь української мови П примха |
примхати ▶ |
|
При́мха, хи, ж. 1) Прихоть, капризъ, выдумка. Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи. МВ. I. 11. 2) мн. Суевѣрная примѣта, предразсудокъ. Лубен. у. Знахарство. Грин. I. 280.