Словарь української мови (1924)/примусія

by Борис Грінченко

◀ примусити

Словарь української мови Борис Грінченко П примусія

примусний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Приму́сія, сії, ж. 1) Принадлежности. Ткача не приймають у пекло, бо в його такого багато примусії, що як почне вноситься в пекло, — ніяк не забере за один раз. Лохв. у. 2) Возня, хлопоты. З дишлем такого багато примусії: треба добірати рівні коні, щоб рівно тягли. Кременчуг. у. Така була мені примусія з оцим чоловіком: не розшолопає, шо йому кажеш, та й годі. Волч. у.