Словарь української мови (1924)/примочувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
примочувати
Берлін: Українське слово, 1924

Примо́чувати, чую, єш, сов. в. примочи́ти, чу́, чиш, гл. Примачивать, примочить. Красні русі коси його дочки примочили. Федьк.