Словарь української мови (1924)/примерзати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
примерзати
Берлін: Українське слово, 1924

Примерза́ти, за́ю, єш, сов. в. приме́рз(ну)ти, зну, неш, гл. 1) Примерзать, примерзнуть. Примерзла кладка до криги, треба вирубувати. Харьк. 2) Зябнуть, озябнуть. Стали мої білі ніжки примерзати. Чуб. V. 339. Трошки снігом притрясає, бурлак в полі примерзає. Чуб. V. 1015.