Словарь української мови (1924)/примандрувати
◀ примана | Словарь української мови П примандрувати |
приманити ▶ |
|
Примандрува́ти, ру́ю, єш, гл. Придти издалека. Примандруєш, молода дівчино, під лісочок. Чуб. V. 339. Примандрує мій миленький з лубенського полку. Мил. 67.